Ще два роки тому слова «опозиція в Донецьку» сприйняли б за жарт. На піку слави Партії Регіонів в її «рідній» області мало кому спало б на думку активно протистояти чинній владі. Але за два роки кредит довіри Януковичу практично вичерпався. За даними дослідження центру Разумкова Президента України назвали Розчаруванням-2011 третина респондентів, а рейтинг Партії Регіонів за рік знизився втричі.
Найбільше невдоволення звучить зі сходу країни. Народ шукає підтримки в опозиції, а точніше, хотів би це зробити. Опозиція більше переймається внутрішніми проблемами і протистоянням владі, аніж питаннями, які дійсно хвилюють Україну.
На Донеччині рік тому звучали думки, що опозиції тут немає взагалі. Принаймні, так стверджував секретар донецької міськради Микола Левченко. У жовтні 2011-го його слова повторив донецький губернатор, на що отримав у відповідь мітинг від представників Комітету опору диктатурі. З наближенням чергових парламентських виборів політичне життя в регіоні пожвавилося. Чи означає це, що опозиція тут з'явиться? Або вона існувала весь цей час в стані анабіозу?
Ключових опозиціонерів у Донецьку позбавлялися завжди. Протягом останніх двох років політичних лідерів обласного рівня теж, м'яко кажучи, усували за допомогою правоохоронної системи.
Торік в Україні на хвилях арешту ключових опозиційних фігур було створено Комітет опору диктатурі, до якого увійшли багато політичних сил, які називають себе опозиційними. На словах в КОД запросили всіх опозиціонерів. Але місця, насправді, вистачило не всім.
Мітинги опору диктатурі в Донецьку проходили рідко, без особливої підтримки. В обласній організації Партії регіонів КОД не сприйняли всерйоз, назвавши його бутафорською організацією. Останнім часом на Донеччині активізуються громадські організації, які підтримують невдоволення жителів області діями місцевої влади. Але ці організації не можна вважати опозицією в чистому вигляді, оскільки їхня боротьба носить неполітичний характер.
Із наближенням дати виборів опозиція активізує пошук варіантів подолати п'ятивідсотковий бар'єр. Декларація про спільні дії, підписана на всеукраїнському рівні в День соборності, передбачає єдиний список. Але всі розуміють, що боротьба за місце «під сонцем» між опозиціонерами буде запеклішою, ніж з протилежним табором.
Власну думку з приводу існування опозиції в регіоні висловив в.о. голови Донецької обласної організації партії «Українська платформа «Собор»» Олександр Пташник: «За два роки існування нашої партійної організації в Донецьку я постійно приглядався до політичної активності опозиції. Погоджуюсь з автором, який назвав дії української опозиції броунівським рухом. Така ситуація зараз і на Донеччині: кожний партійний осередок має власну стратегію, яка не передбачає співпраці з іншими. Недостатнє фінансування заважає створити якісну організацію, тому часто спостерігаю явище «кочових політиків». Деякі з них, шукаючи, де краще, змінили за два роки свої політичні вподобання декілька разів. Такий броунівський рух вигідний владі, бо є гарний шанс створити так звану кишенькову опозицію».
Комментариев нет:
Отправить комментарий