Чиї інтереси представляють місцеві депутати на Донеччині?

Правильне суспільство тим відрізняється від брехливо влаштованого,

 що досягнення власних вигод не може бути іншим,

як згідним з загальними вигодами

(Д.І.Менделєєв)

Рік, що минає, відзначився для Донецька цілою низкою громадських протестів, мітингів, виступів. Намагалися захистити свої права студенти і пенсіонери. Донеччани протестували проти незаконного підвищення комунальних тарифів, проти закриття шкіл. Досі не вщухає бунт чорнобильців. Деякі із мирних зібрань мали результатом «хиткий мир», більшість же обурених не отримали того, чого хотіли. 

Громадяни виходять на мітинги, бо втратили віру у тих, хто мусив би вболівати за їх рівень життя. Проблеми місцевого рівня повинні вирішувати депутати місцевих рад, діяльність яких має бути збалансованою за рівнем соціального представництва. Інакше кажучи, депутат (або група депутатів) в ідеалі мав би представляти соціальний інтерес певної групи (студенти, працююча молодь, пенсіонери тощо). А громадяни, знаючи, хто саме серед місцевої влади «завідує» тими чи іншими питаннями, одразу розуміли б, до кого можуть звернутися.

Реальність на Донеччині далека від ідеалу. Донецька обласна організація КВУ (Комітет виборців України) повідомляє, що лише одиниці опитаних на вулиці донеччан можуть назвати свого депутата – того, за якого віддали свій голос на минулих виборах чи того, хто зараз має за обов`язок представляти інтереси тих самих респондентів.

В межах реалізації проекту «Мій місцевий депутат – знаю, контролюю, співпрацюю» КВУ проаналізував склад місцевих рад у Донецьку, Макіївці та Авдіївці. Виявилося, що переважна більшість депутатів є керівниками підприємств усіх форм власності. Вони реагують у першу чергу на місцеві проблеми з економічною складовою, фактично ігноруючи сфери культури, освіти, охорони здоров`я і інші. Таким чином, діалог між владою та населенням майже відсутній і постійно назрівають нові конфлікти.

Представники КВУ говорять, що ситуації можна зарадити, якщо дати громадськості можливість висловлюватися. Багато надій покладається і на неприйнятий  поки закон України «Про місцеві референдуми», проект якого зареєстрований у Кабміні.

Ситуацію коментує керівник виконкому Донецької обласної організації політичної партії «Українська платформа» Оксана Куниця: «Як мінімум неприємно щодня з новин дізнаватися про новий акт непокори населення Донеччини. Особливо якщо ті питання, що підіймаються, близькі ідейно і нашій політичній силі. Практично ми не можемо їм допомогти, бо не маємо своїх депутатів у місцевих радах області. Навіть якщо б мали, було б дуже складно достойно представляти соціальні інтереси громади. Вибори 2010 показали неефективність виборчої системи і ось результат: у місцевих радах більшість представляє корпоративні інтереси, бо прийшли з однієї бізнесової організації. А громада з транспарантами ціною власного здоров`я волає про свої проблеми, про які влада не хоче чути».

прес-служба Донецької обласної організації

 політичної партії «Українська платформа»

(фото з сайту РІА Новости)