пятница, 22 апреля 2011 г.

Вітаємо зі святом Воскресіння Христового!


У свято Великодня нехай Боже благословення надасть вам натхнення та спрагу до життя. Адже це свято символізує насамперед перемогу над смертю – найзаповітніше бажання усього сущого.

Воскресіння Ісуса – це утвердження віри для християн і об`єднання їх цією вірою. Це знак того, що усі випробування, якими б важкими не здавалися, закінчуються перемогою добра, а терпіння достойно винагороджується.

У Великодній день бажаємо усім гармонії та спокою в родині, пишного святкового столу, благодаті на день сьогоднішній та незламної віри у краще майбутнє.

Христос воскрес!

Донецька обласна організація
політичної партії «Українська платформа»

Вимагай скасувати ХАРКІВСЬКІ УГОДИ!!!


среда, 13 апреля 2011 г.

Перспективи ліберальних принципів в Україні


За Радянського Союзу Україна жила за «правилами». Не було і мови про лібералізм. Одразу після розпаду СРСР виникла потреба у нових ідеологіях, причому варіантів одразу з`явилось багато. Логічним було тяжіння до демократії як до чогось на противагу «совкового» світосприйняття. А теорія ліберальної демократії на той час була цілком доречною.

Конституцією 1996 року були задекларовані деякі принципи цієї ідеології. Але вона погано сприйнялася громадянами, які виявилися не готовими зробити категоричний стрибок  до нового політичного устрою. Народ, який звик підкорятися державі, отримувати від неї «поради» та «настанови» (а краще було б це назвати вказівками), був схожий на новонароджене теля, якого відлучають від матері. Крім того, на той час (та, напевно, і зараз) люди не знали достеменно, що ж таке лібералізм, не могли пояснити елементарних понять цієї ідеології, тому і не знали, чи потрібна їм взагалі та ліберальна демократія. Знали лише, що лібералізм тісно пов`язаний із понятям свободи, а свобода, за словами Бернарда Шоу – це відповідальність, тому її бояться. І досі більшість громадян ладні іти на поступки владі, аби лиш вона взяла на себе основну відповідальність. А влада цим користується.  Хоча більш справедливою була б ситуація, яку запропонував правозахисник Марек Новіцкі: держава повинна бути «покоївкою» для народу. Не в тому розумінні, що все робити замість людей. У першу чергу – забезпечувати рівність можливостей та рівність перед законом, забезпечувати не лише на папері.  

 Зараз в Україні існує небагато політичних партій, заснованих на принципах ліберальної демократії. Вони непопулярні. Але є альтернатива – ті, що виступають за ліберальні принципи у контексті національних особливостей. Це, до речі, є правильним, адже взявши на озброєння лібералізм західного зразка, можна не отримати бажаний результат, бо все ж західний лібералізм має домішки капіталізму. Альтернативні політичні партії не такі сильні, але в перспективі можуть виступити в ролі «просвітителів» народу. Зараз таким рупором є громадські організації (особливо правозахисні). Якщо винайти спосіб вилікувати населення України (особливо депресивних регіонів) від інертності, то громадські організації стануть провідниками і консолідаторами суспільства. А там і до громадського суспільства рукою подати.


«Українська платформа» - саме та альтернативна партія, яка використовує у васній ідеології пинципи лібералізму, але з національними особливостями. Це партія, відкрита для співпраці з громадськими організаціями. Одним з її ключових завдань  є побудова громадянського суспільства в Україні – того, в якому є і свобода особистості, і розуміння цієї свободи.

Оксана Куниця,
 прес-служба Донецької обласної організації
політичної партії «Українська платформа»

понедельник, 11 апреля 2011 г.

Заява партії «Українська платформа» щодо пенсійної реформи


Сьогодні Президент України Віктор Янукович виступив із щорічним посланням у Верховній Раді. На превеликий жаль, з трибуни парламенту від керманича держави так і не пролунало ані конструктивного аналізу українських реалій, ані відповідей на питання, що їх хотіли почути пересічні українці. Зокрема, ані «пари з вуст» про механізми втілення пенсійної реформи, яка сьогодні, без сумнівів, є найболючішою та найбільш обговорюваною темою серед громадян. Адже з тринадцяти з половиною мільйонів пенсіонерів близько 8,5 мільйонів отримують пенсії на рівні прожиткового мінімуму, а дефіцит Пенсійного фонду в 2010 році досяг 34,4 мільярди гривень.


 Пенсійна реформа має включати три складові – справедливість, економічну ефективність та довготривалу перспективу для стабільного зростання пенсій. Натомість діюча влада, намагаючись вирішити проблему дефіциту Пенсійного фонду, основну увагу зосередила на зменшенні витрат через підвищення пенсійного віку. Це абсолютно невиправданий крок, враховуючи середню тривалість життя в Україні, яка складає лише 68 років (на 11 років менше, ніж в країнах ЄС). Тому економія за рахунок цього є досить примарною внаслідок зростання витрат на виплати допомоги по безробіттю і пенсій за інвалідністю.

Значного і соціально справедливого зниження витрат Пенсійного фонду можна досягти шляхом зменшення кількості так званих «пільговиків». Очевидно – оперативник, що виконує небезпечну і важку роботу, або сталевар, який стоїть біля сталеплавильної печі, не можуть прирівнюватись до діловодів чи керівників в цих же структурах та підприємствах.


Паралельно необхідно запровадити єдину, справедливу для всіх категорій громадян, методику нарахування пенсій та зменшити кількість чиновників на державній службі за рахунок зростання продуктивності їхньої праці і виконання виключно необхідних функцій.


Ще більш важливим питанням є пошук джерел наповнення Пенсійного фонду. І знову владоможці намагаються розв’язати проблему за рахунок бідніших, а не багатших. Для того, щоб підприємці платили податки та внески до Пенсійного фонду, потрібно внести зміни до Податкового кодексу, які, з одного боку, не будуть нищити малий та середній бізнес і дозволять платити податки і збори, з іншого - виведуть заробітну платню з тіні.  


Однак, в першу чергу, треба  закрити  схеми, коли олігархи продають продукцію своїх підприємств за заниженими цінами власним офшорам, які цю ж продукцію продають уже по значно вищій ринковій ціні за кордоном, а потім ще й отримують компенсацію ПДВ від держави. Це дасть можливість швидко наповнити Пенсійний фонд, а в подальшому дозволить суттєво збільшити весь бюджет України.


Відповідальна влада зобов’язана опікуватись не лише сьогоденням, а й  майбутнім держави та її громадян. В Україні розпочато дискусію щодо вільного продажу землі – нашого головного стратегічного ресурсу. Зважаючи на нестачу продовольства і води в світі та «прихватизаційні» апетити вітчизняних і зарубіжних олігархів, необмежений ринок землі може загрожувати втратою середовища існування української нації. Тому, з огляду на бажання частини громадян продати свої земельні паї, «Українська платформа» виступає за поступовий викуп земель сільськогосподарського призначення виключно державою та передачі цієї землі в розпорядження Пенсійному фонду, який, в свою чергу, надаватиме землю в оренду. При цьому забезпечуватиметься наявність значної частини землі у державній власності, контроль за її використанням та надходження прибутків до Пенсійного фонду.


Одночасно слід розробити та впровадити трьохрівневу  систему пенсійного забезпечення: солідарну, накопичувальну і додаткову недержавну.


Наразі урядовий варіант реформи лише підсилює соціальні диспропорції, заплутаність та несправедливість у пенсійному забезпеченні. З огляду на це, Президія політичної партії «Українська платформа» вважає, що урядовий законопроект пенсійної реформи у редакції, в якій він є сьогодні, не повинен навіть розглядатися у парламенті.


Ми наполягаємо на доопрацюванні та широкому обговоренні урядових ініціатив з експертами та представниками громадськості, в подальшому –  виробленні нового проекту пенсійної реформи з урахуванням українських реалій.


Голова політичної партії «Українська платформа»,
народний депутат                                                                                             Павло Жебрівський

Голова Центрального виконкому
політичної партії «Українська платформа»,
член Президії                                                                                                    Олег Павлишин


Голова Житомирської обласної організації
політичної партії «Українська платформа»,
член Президії                                                                                                    Тетяна Романовська

Голова Донецької обласної організації
політичної партії «Українська платформа»,
член Президії                                                                                                    Олександр Пташник

Голова Тернопільської обласної організації
політичної партії «Українська платформа»,
член Президії                                                                                                    Руслан Кулик

Голова Чернігівської обласної організації
політичної партії «Українська платформа»,
член Президії                                                                                                    Олександр Литвиненко

Голова Черкаської обласної організації
політичної партії «Українська платформа»,
член Президії                                                                                                   Володимир Мучинський

Заступник голови Київської обласної організації
політичної партії «Українська платформа»,
член Президії                                                                                                    Анатолій Тищенко