У Донецьку переобрано керівника міської організації партії

29 січня на засіданні Ради Донецької міської організації «Української платформи» обрали нового керівника партійного осередку. Ним став 40-річний донеччанин Євген Качковський, який уже 15 років працює у різних сферах сільського господарства. Піти в політику Євген вирішив осмислено, маючи бажання реалізувати власний потенціал.

«Мене ріднять із партією чесні погляди на життя, - підкреслив він. - Політика – доволі брудна справа, але існує розумний компроміс, який потрібно нести у собі і донести до людей. Наша кінцева мета – залишити країну своїм дітям і онукам у найкращому стані. …Щоб жити було не страшно, не страшно відпускати дітей на вулицю…»

У планах новообраного керівника – співпраця з керівництвом обласної організації щодо партійних проектів, зокрема тих, що стосуються допомоги соціально незахищеним верствам населення в Донецькій області.

Перереєстрація відсіяла з лав обласної організації «Української платформи» усіх тимчасових попутників. У тому числі, людей, чиї значні амбіції за напрямом не збіглися з ідеологією партії. Процес відсіювання триває і на черзі – збори декількох місцевих організацій, на яких буде плануватися їхня подальша робота.

Прес-служба Донецької обласної організації
політичної партії «Українська платформа»

Олександр Пташник: «Зима – це період генерації нових ідей…»

Після місцевих виборів у жовтні 2010 року прес-служба Донецької обласної організації партії «Українська платформа» повідомляла, що осередок планує перереєстрацію у своїх лавах. Про те, якими темпами справджуються ці плани, а також про нові ініціативи розповідає голова організації Олександр Пташник.

Олександре, у який термін планується повне завершення перереєстрації?

Думаю, до березня ми вже матимемо остаточні результати.

А зараз вже можна дізнатися проміжні висновки?

Цифри оприлюднювати ще не час. Проте можу сказати, що перереєстрація дала можливість побачити, хто з наших партійців насправді був «заробітчанином», тобто йшов у політику з метою поживитися, а хто справді має ідейну позицію, цікавиться політичним життям в Україні. Тих, хто вирішив піти з лав «Української платформи», ми не викреслюємо остаточно. Готові й до прийняття нових партійців.

Крім перереєстрації чим ще зараз займається організація?

Маємо декілька проектів, що знаходяться на стадії розробки. Вони будуть спрямовані на підтримку соціально незахищених верств населення. Адже і дитячі, і фольклорні заходи від «Української платформи» вже мають власну історію. А соціальні ініціативи – це нові обрії, до яких у сучасних умовах варто дійти. Серед тих партійців, що підтвердили своє членство в організації, зараз влаштовуємо своєрідний «брейнсторм», разом генеруємо нові ідеї, що допоможуть розворушити суспільство, знизити інертність населення області.

Ці проекти плануєте реалізувати у співпраці з іншими політичними силами?

Якщо вони забажають приєднатися – завжди раді. Допоможемо й ми, якщо справа, у якій потрібна буде допомога, виявиться не політично заангажованою і спрямованою на вигоду окремих осіб. Я завжди говорив, що наша організація відкрита для співпраці і з політиками, з громадськими організаціями.

Як Ви сприймаєте нещодавнє повідомлення про об`єднання чотирьох опозиційних сил в одну партію?

На рівні області я брав участь у переговорах про об`єднання. Але умови його «Українській платформі» не підходять. Серед тих, хто зараз об`єднається, найрейтинговіша організація – «Фронт змін». У перспективі відбудеться не злука, а поглинання. А ми маємо власну історію, яка, до речі не «прикрашена» темними плямами, не містить скандалів. Тому поки що ми йдемо власним шляхом.

Бесіду вела
Оксана Куниця

Чи вважаєте Ви себе фінансово грамотною людиною?

Цієї осені проект Агентства США з міжнародного розвитку «Розвиток фінансового сектору» (FINREP) провів в Україні дослідження фінансової грамотності населення. У грудні були представлені результати цього дослідження у Донецьку. Зацікавилась ними і Донецька обласна організація «Української платформи».

Результати дослідження виявилися досить невтішними. За місяць опитано 2014 респондентів, які користуються фінансовими послугами. При цьому 11% цих людей зізналися, що абсолютно фінансово безграмотні. У східному регіоні серед 801 респондентів профанами у фінансових питаннях вважають себе 14%. Серед опитаних жителів східної України половина не змогла відповісти на жодне з поставлених питань на зразок: що таке «франшиза», «кредитна історія» и «плаваюча відсоткова ставка».

Переважна більшість українців, які брали участь в опитуванні, підтвердили, що не мали негативного досвіду користування фінпослугами. Але це скоріше пояснюється знову ж таки фінансовою безграмотністю. Адже, не знаючи своїх прав, можна і не помітити їх порушення. Серед проблем, які все ж виникали, в регіональному розрізі на Сході України більш за все претензій було до операцій з кредитками.

Опитування також показало, що у найближчі два роки знизиться рівень користування фінпослугами. Українці не впевнені у своєму фінансовому майбутньому, але попри це хотіли б знати більше про споживче кредитування, депозитні банківські рахунки, пластикові картки та поточні рахунки. Зараз більшість із них, обираючи фінансову компанію, довіряє не офіційним інформаційним та аналітичним матеріалам про неї, а порадам друзів та родичів, які, фактично, такі ж профани у цій сфері.

Проект USAID «Розвиток фінансового сектору» готовий надавати усіляку допомогу у ліквідації фінансової безграмотності у всіх регіонах України, у тому числі і в Донецьку. Найближчим часом очікується створення певної регіональної програми з підвищення фінансової підкованості, яке планується у співпраці з місцевою владою.

Красиво звучить. Але виникає питання: чи буде вигідною фінансова грамотність населення банківським установам? А з нього випливає наступне: чи зможе у своїй роботі місцева влада розставити пріоритети так, щоб «і вовки були ситі, і вівці цілі»? (маються на увазі банки як переважаюча частина українського фінансового сектору, і населення як безпосередній користувач та споживач).

Багато хто з українців досі живе за «совковими» правилами, що значно ускладнює процес фінлікнепу. Крім того у нашій країні захист прав споживачів у фінансовій сфері знаходиться на початковій стадії, немає чіткого держрегулювання цього захисту, і не існує жодної громадської організації, що займалася б подібними питаннями. Існує лише надія, що інертність населення все ж знизиться. Адже фінансовими операціями нам все одно доведеться користуватись майже кожного дня, сподіватися при цьому краще тільки на себе, а це можливо лише за високого рівня особистої фінансової обізнаності.

Прес-служба Донецької обласної організації
політичної партії «Українська платформа»