З чим їдять громадянське суспільство???

Прес-служба Донецької обласної організації «Української платформи» провела опитування серед молоді від 18 до 25 років. У хлопців та дівчат ми питали:

1) Як ви розумієте поняття громадянського суспільства?

2) Чи існує воно в Україні?

3) Які перспективи розвитку громадянського суспільства в нашій країні?

Після обробки відповідей вималювалася доволі неоднозначна картина. Більшість теперішніх та колишніх студентів технічних вузів не можуть сформулювати відповідь навіть на перше питання. Деякі з них перепитували, які ще існують суспільства, інші відмовлялися відповідати. Ті ж, хто має відношення до гуманітарних дисциплін, виявилися більш активними. Особливо молоді економісти та журналісти. Ось деякі їх відповіді:

«Для мене громадянське суспільство – це певна сукупність людей, які гармонійно співіснують. Для цього суспільства характерними є демократичні принципи та державний захист, безперешкодне волевиявлення і можливість вибору(політичного, релігійного…) Думаю, що таке суспільство в Україні є, але в якому стані…»

«По-моєму, громадянське суспільство – це те суспільство, де в першу чергу цінять людину як особистість, поважають її права, думки, інтереси, цілі, мрії, роблять усе для того, щоб вона була щасливою…»

«…нам до громадянського суспільства ще рости й рости років 50. Тому що ми поки що пострадянське суспільство з такою ж свідомістю, а капіталістичні реалії накладають свій відбиток, і замість того, щоб консолідуватися у суспільство громадян, ми розрізнюємося на маленькі групи, а іноді на окремих особистостей…»



«…навряд чи воно з`явиться у нас, це не закладено в наш менталітет…»

«…ми повинні розуміти, що обличчя країни – не тільки Президент, але й кожний громадянин…»

«В Україні не існує. Перспективи мінімальні. А саме поняття для мене означає відсутність втручання у позаполітичні стосунки громадян».

Жоден із цих людей не дав повну відповідь на питання, що таке громадянське суспільство, хоча кожна думка була правильною і містила деякі критерії, за якими це суспільство визначається. Суспільство взагалі – це спільнота людей, яка створюється на засадах взаємних інтересів. Але це не просто сукупність людей, а певна соціальна система відносин: економічних, соціальних, політичних, ідеологічних. Громадянське суспільство має при цьому специфічні особливості. Воно в першу чергу – демократичне. У ньому повинні взаємодіяти вільні і рівноправні громадяни, держава має бути гарантом їх прав і свобод, не втручаючись у приватне життя. Таким чином, держава та громадянське суспільство існують окремо, тобто не входять до складу одне одного, проте взаємодіють у спільній сфері – задоволення потреб та інтересів людини.

Україна має передумови для створення громадянського суспільства. Головна – наявність у країні «третього сектору», тобто громадських організацій, які в ідеалі повинні бути проміжною ланкою між державою і громадянином. Але в Україні, де все ще зберігаються деякі пострадянські суспільні традиції, держава, на жаль, сприймається ворогом НДО(того ж «третього сектору»). Цьому сприяють і штучні позиції деяких політичних сил, які позиціонують себе захисниками громадських організацій від держави (хоча насправді, кого і від кого захищати???). Держава повинна робити відкриті кроки до «третього сектору», в ідеалі – підтримувати його за допомогою конкурсів та грантових проектів. Зараз же ситуація така, що гранти НДО отримують лише з Заходу, таким чином вони повністю фінансово залежать від іноземних донорів. А грантодавець – величина непостійна, він у будь-який момент може спрямувати кошти в інші сфери.

Для того, щоб у нашій країні сформувалося ефективне громадянське суспільство, необхідна ще одна обов`язкова умова – середній клас повинен стати основною рушійною верствою.

Крім того, українці повинні мати уявлення про те, що таке громадянське суспільство взагалі, адекватно розбиратися у його функціонуванні. Для цього громадяни України як мінімум повинні цікавитися сферами політики та соціуму, сприймати інформацію не однобоко, а з різних точок зору, беручи до уваги досвід розвинутих європейських країн. Починати «лікнеп» необхідно вже зі школи, запровадивши урок громадянської освіти.

Оксана Куниця
прес-служба Донецької обласної організації
політичної партії «Українська платформа»

Брудні думки VS брудні пляжі: зв`язок простежується

Влітку всім хочеться відпочити на узбережжі моря. При цьому узбережжя повинне бути чистим, з якомога меншою кількістю інших відпочивальників, а ще краще – на лоні незайманої природи. Саме тому «знаючі» люди відправляються на окраїну Білосарайської коси. Більшість із них також знають, що саме ця частина пляжу – заповідна, флора і фауна на її території охороняється, бо входить до Національного природного парку «Меотида». Правда, й досі неофіційно. Ось це слово поки що відіграє ключову роль у всіх питаннях щодо Білосарайки. Земля на окраїні коси «зависла у повітрі». У жодної організації немає права власності на неї, а доки триває очікування, більш розважливі та менш високоморальні homo sapiens хазяйнують тут. А саме: влаштовують стоянку свого транспорту, де буде зручно саме їм, «пропахуючи» протекторами джипів значну територію. Автомобілі їздять навіть там, де їх теоретично не могло б бути. Минулого року на заповідну територію усього за 50 гривень їх неофіційно пропускали через рибоколгосп комбінату ім. Ілліча.

Приблизно таким же був штраф, якщо горе-відпочивальників перехоплював патруль. Зараз суми зросли, проте власників джипів вони досі не лякають. А залишають після себе не лише сліди шин. Вигорілі кола від вогнищ, спонтанні сміттєзвалища, - на жаль, звичні наслідки таких «наїздів». У горах сміття росте кількість хвороботворних мікроорганізмів. Птахи, які мали б тут гніздитися, тепер змушені шукати нові спокійні місця, щоб вивести пташенят. Через забрудненість пляжу вони захворюють самі і можуть переносити ці захворювання на значні відстані.

Декілька років підряд за чистотою цієї території слідкували волонтери з Маріупольської екологічної організації «Чистий берег». Вони оточили ровами усі під`їзди до крайньої точки коси, встановили на пляжі баки для сміття. Цього року Мелекінська сільрада вирішила, що зможе власними силами охороняти цю частину Білосарайки. Проте «віз і нині там». Аргументи сільського голови – зламана техніка і той факт, що земля, довкола якої зосереджується увага, не належить сільраді.

В результаті суперечок між організаціями-учасниками цієї історії власне сама коса – «Донеччини краса» втрачає первинний вигляд.

Коментар голови Донецької обласної організації «Української платформи» Олександра Пташника:

«Як рядовий відпочивальник можу сказати, що Білосарайська коса – найчистіша територія узбережжя Азовського моря в нашій області. Правильним кроком є рішення надати її окраїні статус заповідної території. Але тяганина з оформленням права власності може зіграти злий жарт у цій ситуації. За цей час «умільці» нагріють руки, пропускаючи на пляж без розбору усіх, хто заплатить, а відпочивальники, які живуть сьогоднішнім днем, залишать після себе понівечену землю, на якій доведеться відпочивати їхнім дітям і онукам».

Оксана Куниця,
прес-секретар Донецької обласної організації
політичної партії «Українська платформа»
 

Курс на економічні реформи?!?

У ході передвиборчої програми Президент України Віктор Янукович озвучив декілька позицій, за якими пообіцяв упродовж терміну своєї влади підняти рівень економіки та забезпечити її стабільність.

Зокрема, серед обіцянок - зниження ПДВ та зростання ВВП; звільнення малого бізнесу від плати за реєстрацію і видачу усіх дозвільних документів; відновлення існуючих шахт і побудова нових лав; створення достатньої кількості робочих місць; побудова в Україні двох атомних енергоблоків.

Україна має стартові можливості для якісного реформування економіки, проте навіть на цій основі поки що немає значних зрушень у цій сфері.

Донецька обласна організація ВГО «Комітет виборців України» у партнерстві з Громадянською коаліцією «Право на майбутнє» реалізує проект «Передвиборчі програми кандидатів – розвиток якісної політики», у рамках якого у травні 2010 року було проведене експертне опитування «Економічні реформи в Україні у контексті передвиборчої програми Президента В.Януковича: механізми та реалістичні строки втілення».

Зокрема, розглядалася перспектива входження України за 10 років до 20 найбільш розвинених країн світу (G20). На думку експертів, це малореалістичний сценарій, для втілення якого необхідні структурні економічні реформи та оптимальний вибір економічної моделі. Крім того, у реалізації цієї ініціативи необхідно враховувати існуючі проблеми, серед яких - відставання України від розвинених країн світу; неефективність управління державними фінансами та системи держуправління; висока корумпованість економіки та її значна тіньова частка; недостатня продуктивність та технологічність промисловості і сільського господарства, а також зупинка розвитку сфери освіти.

Кроки, за допомогою яких Україна повинна переступити через ці проблеми на шляху до якісного економічного розвитку, повинні робитися вже зараз. Вони є, проте настільки поодинокі, що не зможуть швидко вплинути на клімат в економіці. На цей недолік вказують Президентові різні політичні сили.

Зокрема, голова Донецької обласної організації політичної партії «Українська платформа» Олександр Пташник озвучив партійний погляд на можливості реформування економіки. За його словами, Україна потребує структурної перебудови національної економіки зі значним стимулюванням малого та середнього бізнесу, чесної конкуренції та залучення внутрішніх інвестицій у вигляді фінансових ресурсів і коштів населення. Значну увагу необхідно звернути на систему оподаткування,зокрема зменшити кількість податків, знизити податки на заробітну плату і на розвиток стратегічно важливих секторів економіки, а також звільнити від оподаткування кошти, витрачені підприємствами на технологічну модернізацію. Кожний із цих кроків буде дієвим лише за умови жорсткого контролю держави за їх виконанням.

Ой, на Купала нічка мала…

У ніч з 6 на 7 липня кожного року вирішується доля світу: чи бути Світлу, чи світ пожере зла Темрява. Здавна слов`янські народи цієї ночі починали святкувати один із найколоритніших свят циклу літнього сонцестояння – свято Івана Купала. Вони проводили безліч обрядів та таїнств, пов`язаних з вогнем та водою.

Відроджувати прадавні традиції до озера у село Немиринці Житомирської області з`їхались майже 4 тисячі гостей. Вже другий рік поспіль за підтримки народного депутата України, лідера політичної партії «Українська платформа» Павла Жебрівського на цьому місці і в цей час проходить Всеукраїнський фольклорний фестиваль «Купальські роси». Цього року у ньому взяли участь 17 колективів з 15 областей України. Усі вони представили на розсуд журі, народних і заслужених артистів України, діячів культури і мистецтв, українські народні пісні, які з давніх часів звучали під час обрядів підготовки до купальської ночі.

Делегацію з кожної області зустрічали хлібом-сіллю під яскраву музику весільного ансамблю «Чіп», який запам`ятався українцям за проектом «Україна має таланти».

З Донеччини на «Купальські роси» приїхав колектив дівчат, які мешкають у місті Комсомольське Старобешівського району. Разом вони – вокальний ансамбль «Слобожанка». Наша делегація знову прибула першою, а за результатами жеребкування виступати довелося останніми. Але це зовсім не було мірилом майстерності. Своєю піснею «Летіла зозуля», виконаною багатоголосно і акапелла, «слобожаночки» підкорили журі і завоювали почесне третє місце у конкурсній програмі. Крім того, «за лаштунками» дівчата потоваришували з «Чіпами», завоювали серця багатьох місцевих парубків, тим більше, що розмовляли з ними чистою українською мовою.

«Слобожанка» як колектив бере свій початок з 2000 року. Тоді цей ансамбль з`явився з ініціативи художнього керівника Ірини Стриги. Він одразу завоював популярність у своєму місті, і зараз жодний культурний захід Комсомольського не обходиться без «слобожанок». У їхньому репертуарі безліч пісень, українських та російських, в більшості сучасно оброблених. За 10 років дівчата взяли участь у декількох обласних та всеукраїнських вокальних конкурсах, на деяких із них отримали високі звання.

Свої враження від фестивалю «Купальські роси» вокалістам важко передати словами. Вони знайшли багато нових друзів, відпочили серед різнотрав`я, активно долучилися до проведення усіх купальських обрядів, навіть побачили «Купальські роси» з літака. І, врешті решт, вразили усіх своєю безпосередністю та чарівними голосами.