У Маріуполі засяяли нові зірочки

30 травня під егідою «Української платформи» (Донецької обласної та Маріупольської міської організацій партії) відбувся І Регіональний дитячо-юнацький фестиваль-конкурс «Созвездие талантов».

У Маріупольському дитячому кінотеатрі ім. Л.Лукова зібралися конкурсанти з Донецька, Волновахи, Володарського та Маріуполя для того, аби показати свої таланти та вокальну обдарованість. Серед 32 номінантів у декількох вікових категоріях (від 4 до 20 років) були солісти-вокалісти, дуети, тріо та ансамблі, які виступали у пісенних жанрах академічного, народного та естрадного вокалу.

Дух фестивалю підтвердив, що насправді «ми різні, але ми рідні». Зі сцени звучали твори російською, українською, англійською і навіть грецькою мовами, але всі учасники при цьому відчували спорідненість між собою і вболівали також за своїх суперників. Юних зірочок підтримували гості конкурсу: вихованці студії спортивного і бального танцю «Зіроньки» та ансамбль «Капельки-2000», а також провідний соліст Донецького академічного музично-драматичного театру Дмитро Федоров, щякий був також головою журі.

Суддям було складно обирати кращих з-поміж рівних за яскравістю талантів. У кожній віковій та жанровій номінації було обрано три переможці (1, 2 і 3 місця). Таким чином, жоден учасник не залишився ображеним. Голова Донецької обласної парторганізації «Української платформи» Олександр Пташник вручив Гран-прі фестивалю «Созвездие талантов» юній вокалістці з Донецька Анастасії Гоцюк, яка виконала пісню «Вільний птах». А право представляти Донецьку область на Всеукраїнському пісенному фестивалі-конкурсі «Зорецвіт» отримала конкурсантка з Маріуполя Катерина Шерсткова.

Усі учасники Регіонального конкурсу «Созвездие талантов» отримали дипломи і подарунки від спонсорів, серед яких була і «Українська платформа». Приємною несподіванкою для всіх присутніх став мультсеанс, подарований кінотеатром ім. Л.Лукова дітям та їхнім вболівальникам.

Україна: міф про роз`єднання

Теорія про те, що Схід і Захід України суперечать між собою, побутує вже давно. Під час політичних змагань вона активізується, у період певної стабільності розмови про роз`єднання стихають. Але чи можна сказати, що полярність завжди існує, а змінюється лише рівень суспільної цікавості щодо цього питання?

За результатами нещодавнього всеукраїнського опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг», на замовлення Програми дослідження сучасної історії України імені Петра Яцика, більшість жителів нашої країни ідентифікують себе з українцями, громадянами України, тобто усі вони у першу чергу мають спільні цінності. Опитування, проведене цієї весни «R&B Group» у Львові та Донецьку, показало, що 79% донеччан позитивно ставляться до мешканців Львова, а 88% львів`ян – так само позитивно до жителів Донецька. Що ж тоді ми називаємо «суперечкою між Сходом та Заходом»?

Один із варіантів появи такого стереотипного визначення походить від недобросовісних політиків, які спекулюють на людських почуттях національної свідомості, але об`єктами для свого впливу обирають не тих особистостей, у кого ця свідомість уже сформувалася, а навпаки – масу, яку легко повести за собою, підкупивши уявною ідеологією. Розкол серед українців – це сценарій, який пишуть політики, щоб у ньому відвести собі роль лідера, який знає шляхи об`єднання.

Шукати причину суперечок треба не в ментальних розбіжностях, а у політиці.

Тема недовіри між мешканцями східної та західної частин країни штучно роздулася у 2004 році під час передвиборчих баталій, коли від кожної з цих частин був свій кандидат у президенти. Замість того, щоб одразу переконати народ у безпідставності розмов про відмежування,обидва кандидати почали симпатизувати кожен своїй частині електорату, що і викликало нову хвилю суперечностей. Не бачимо спроб об`єднання і зараз.

Минулі 5 років в Україні президентом був Віктор Ющенко, кандидат від західної частини держави. Усі побачили, на що він здатен, як виконує свої обіцянки. Тепер при владі «східняк» Янукович. Побачимо, чи справдить він надії свого електорату. Матимемо змогу порівняти. Поки що ні той, ні інший не робили категоричних кроків до об`єднання країни. Невже досі комусь вигідно поглиблювати штучно викопану прірву?

Другий фактор, який міг би стати причиною національного роз`єднання – зовнішньополітичні погляди. За даними опитування, проведеного цієї весни «R&B Group» у Львові та Донецьку, 88% донеччан вважають найбільшим союзником України Росію. Львів`яни тяжіють до Євросоюзу (25% опитаних). А може, варто було б звернути увагу в першу чергу на власний потенціал? Україна здатна бути самодостатньою державою, підтримувати дружні стосунки з іншими країнами, цілком на них не спираючись. А тим більше не іти в світ з простягнутою рукою. Орієнтація на «своє» стане найкращим об`єднуючим фактором для українців.

Серед нас, українців, насправді є відмінності, сформовані історично та культурно. Але вони повинні сприйматися не як недолік, а як багатство. Якщо вже на те пішло, кожна область країни відрізняється від інших мовними діалектами, деякими звичаями,ментальними нюансами, які сформувалися під дією географічних особливостей. Але ніде не бачимо заголовків «Вінниця проти Херсону» чи, наприклад, «Суми проти Чернівців». На слуху лише Львів та Донецьк. Але це такі ж звичайні міста України, як і інші.

Окремої уваги потребує мовне питання. Але і на нього є раціональна відповідь. Як показує світова практика, найбільші країни (США і Росія), мають федеративний устрій, але попри це кожна із них може назвати лише одну мову державною. Мова збирає націю докупи, вона є зміцнюючою цінністю. Тому і в Україні повинна бути лише одна офіційна мова. Вона у нас вже є. І це не означає, що інші мови на території нашої країни зазнають утисків.

Голова політичної партії «Українська платформа» Павло Жебрівський визначає головною запорукою єдності формування політичної нації: «Політична нація означає, що кожен мешканець України відчуває себе повноцінним громадянином держави, відчуває причетність до справ у цій державі і орієнтується на її цінності, а не цінності сусідів, близьких чи далеких».

Які ще об`єднуючі фактори можна назвати?

Історична пам`ять, яку ми правильно сформуємо, і держава у цьому допоможе. В Українському інституті національної пам`яті вже розроблена нова концепція історичної освіти, яка дозволить школярам вивчати історію нашої держави не за етнонаціональним принципом, а за територіальним (усе,що відбувалося на території України, автоматично вважається її історією). Ця концепція допоможе перебороти штучно насаджений стереотип міжрегіональної боротьби.

Здоровий скепсис щодо політиків. Довіра перевіреним фактам, офіційним статистичним даним, а не голим судженням. Для повного порозуміння Сходу та Заходу країни потрібен сильний лідер, що покаже їм спільний шлях.

Не можна дивитися в минуле, шукати там авторитети і приводи заявити про різницю між Сходом і Заходом. Необхідно поглянути в майбутнє, і у ньому побачити, як неповторні особливості кожного регіону поєднаються між собою для скріплення державності.

Запитаймо кожен сам себе: чи готовий я відцуратися брата лише тому, що він інакший? Ми різні, але ми рідні. Ми повинні бути разом. Разом – ми сила.

У Всеукраїнського фестивалю-конкурсу «Зорецвіт» з`явиться побратим

30 травня за підтримки «Української платформи» у Маріуполі відбудеться І Регіональний дитячо-юнацький фестиваль-конкурс «Сузір`я талантів». З його допомогою планується розкрити та підтримати творчий потенціал нового покоління у регіоні, звернути увагу громадськості, діячів культури та мистецтв, місцевої влади на питання підтримки обдарованих дітей та молоді. У фестивалі братимуть участь творчі колективи та виконавці у п`яти вікових категоріях. Конкурсна програма розпочнеться в останню неділю травня об 11 годині у Маріупольському дитячому спеціалізованому кінотеатрі ім. Л. Лукова. Кожен учасник зможе представити на розсуд журі один конкурсний твір. За результатами оцінювання визначатимуться переможці (1,2,3 місце у кожній номінації та віковій категорії, а також Гран-прі).

За рішенням Ради Донецької обласної організації партії «Українська платформа», переможець фестивалю-конкурсу «Сузір`я талантів», що отримає Гран-прі, автоматично стане учасником Всеукраїнського дитячого пісенного фестивалю «Зорецвіт» від Донецької області.

Хто зможе протидіяти корупції в Україні?

За даними контактної групи Transparency International Україна закінчила 2009 рік на 146 місці в своєрідному рейтингу 180 найменш корумпованих держав світу. Цій позиції відповідає 2.2 бали готовності протидіяти корупції з 10 можливих. Ось вам ще один, черговий приклад того, що наша держава тотально корумпована. Чи є реальні виходи з цієї ситуації?

21 травня представники Донецької обласної організації партії «Українська платформа» взяли участь у регіональному експертному обговоренні «Національна антикорупційна стратегія – погляд громадськості», ініційованому творчим об`єднанням «ТОРО», контактною групою Transparency International і підтриманому представництвом Фонду Фрідріха Науманна в Україні та Донецьким обласним відділенням Комітету виборців України. Рівень цікавості до цього заходу довів, що громадськість небайдужа до проблеми корумпованості в державі.

На обговоренні були присутні представники держустанов, громадських та політичних організацій. Усі вони погодилися, що найефективнішим методом протистояння корупції в Україні повинно бути її попередження, запобігання, а не покарання винних. На це і спрямоване нове антикорупційне законодавство, проте його відтермінування в чергове йде не на користь суспільству.

А коли нарешті закон вступить у дію, хто дасть гарантії, що він не стане черговою профанацією? Щоб цього не сталося, антикорупційну боротьбу повинна очолити громадськість. У її арсеналі повинні бути дієві засоби: обговорення законопроектів, актів з обов`язковим урахуванням результатів цих обговорень; громадська антикорупційна експертиза, незалежний моніторинг органів влади; громадський контроль за виборчим процесом.

Коментар голови Донецької обласної організації партії «Українська платформа» Олександра Пташника:

«Корупція існує у всьому світі, не лише у нас. Я згоден з тими, хто говорить, що за її повної відсутності життя зупиниться. Але рівень корумпованості усюди різний. Наша мета – якомога більше знизити його в Україні. Кожен новий уряд мав свою стратегію боротьби, проте жодна з них себе ще не виправдала. Що чекати від сьогоднішньої влади – невідомо. Тому ми, як представники громадськості, повинні показати усім приклад. Серед наших партійців є ті, хто планує стати депутатами органів місцевого самоврядування. Вони повинні довести, що шлях до влади може бути прокладений не хабарами, а справедливими діями».

5 травня – Міжнародний день боротьби за права інвалідів

За оцінками фахівців ВОЗ, близько 470 мільйонів людей працездатного віку – інваліди. Хоча правильніше було б сказати – люди з обмеженими можливостями. Адже використовуючи слово «інвалід», ми тим самим можемо образити людину, відокремивши її від усього суспільства і поставивши на ній «тавро інакшості».

Насправді у багатьох із цих людей є великий потенціал і можливості для різноманітних досягнень у житті. Для прикладу: Україна може гордитися своєю паралімпійською збірною, до складу якої, зокрема, входять 76 спортсменів з Донецької області. Люди з обмеженими можливостями можуть реалізувати себе у творчих, інтелектуальних професіях, вони здатні посісти робочі місця, якщо їм дати рівні можливості для навчання, розвитку їх навичок.

2010 рік - Європейський Парламент та Рада Європи визначили як Європейський рік боротьби з бідністю та соціальною ізоляцією. Україна підтримала цю ініціативу (Сайт Європейського року боротьби з бідністю та соціальною ізоляцією в Україні - ey2010ukraine.wordpress.com) Тому День Європи в Україні цього року (третя субота травня) може стати ключовим для повнішої адаптації у суспільстві людей з обмеженими можливостями і, таким чином, для ефективної реалізації ними своїх прав.

Сім`я міцна – горе плаче!

15 травня світ відзначає міжнародний день сім`ї. З 1993 року Генеральною Асамблеєю ООН цей день проголошений міжнародним святом. І кожного року він має свою специфічну тематику. У 2010 - це «Вплив міграції на сім`ї у всьому світі».

В Україні родина завжди була найголовнішим осередком суспільства. Родинні стосунки знайшли відображення у народній творчості, у безлічі споконвічних українських традицій і звичаїв. Вважалося, що людина не може досягти повної гармонії і бути повноцінним членом суспільства, якщо вона не знає родинного затишку. І зараз тема сім`ї є актуальною для нашої країни. Викликають занепокоєння статистичні дані: за січень 2009 року в Україні було зареєстровано 15891 шлюбів, але також більш ніж 10 тисяч розлучень (Держкомстат України). Цього року у січні кількість розлучень зменшилася на тисячу, але і шлюбів поменшало майже на 700. Це свідчить про те, що підтримка державою демографічних процесів у суспільстві повинна бути більш дієвою. Стимул до створення родини має адресуватися в першу чергу молоді.

Цьогорічна тема дня сім`ї має пряме відношення до ситуації і в Україні. Криза примусила багато родин або їх частину змінити місце проживання. У депресивних районах, де спостерігається низька зайнятість населення, родини залишаються тимчасово «неповними», бо батьки від`їжджають у інші регіони або за кордон у пошуках роботи, а діти тим часом залишаються без постійної уваги. Соціалізація таких дітей проходить складніше. Це одна з причин підвищення рівня підліткової злочинності.

Українські родини потребують зміцнення і підтримки.

«Українська платформа» теж долучається до цього процесу. Адже культурні надбання і одвічні українські звичаї, які ми прагнемо зберегти нетлінними, містять у собі духовні родинні цінності, які скріплюють сім`ю. А якщо сім`я міцна – горе плаче!